Здатність захищати власні інтереси та домагатися врахування своєї позиції у рішеннях сильніших партнерів є одним із проявів політики middle power. Реакція Азербайджану на спробу Ізраїлю визнати “геноцид” вірмен стала наочним прикладом такої політики. Після схвалення резолюції ізраїльським урядом Баку виступив із різкою заявою, а проти подальшого просування ініціативи висловилися представники єврейських громад Азербайджану, ізраїльські експерти та колишні політики. У результаті позиція Баку перетворилася з двостороннього протесту на внутрішній чинник ізраїльської дискусії.
Про це пише на Censor.net політичний оглядач Світлана Кушнір.
Рішення Ізраїлю розпочати процес визнання “геноциду” вірмен є політичним кроком, спрямованим проти Туреччини. Таким чином Ізраїль мав намір чинити тиск на президента Ердогана у відповідь на його жорстку антиізраїльську риторику та звинувачення у “геноциді” у зв’язку з війною в Газі.
Однак ця ініціатива безпосередньо суперечила інтересам Азербайджану – найближчого союзника Туреччини та стратегічного партнера Ізраїлю. 29 червня Міністерство закордонних справ Азербайджану жорстко засудило ізраїльську ініціативу та назвало політизацію подій 1915 року неприпустимою.
“Подібні кроки слугують не примиренню, а подальшому поглибленню суперечностей і перешкоджають зусиллям щодо досягнення сталого миру в регіоні. Ми закликаємо уряд Ізраїлю переглянути ухвалене рішення”, – заявили в МЗС Азербайджану.
Окрім офіційного Баку, проти резолюції відкрито виступили представники єврейської громади Азербайджану, а також низка політиків і експертів в Ізраїлі. 30 червня головний рабин сефардської громади Баку Замір Ісаєв звернувся до депутатів ізраїльських партій ШАС і “Ягадут га-Тора”. Він закликав їх враховувати можливі наслідки визнання “геноциду” вірмен для відносин із Азербайджаном та єврейської громади країни.
“Азербайджан – один із найближчих і найвідданіших друзів Ізраїлю та є прикладом мусульманської країни, яка протягом багатьох років обирає шлях дружби й поваги до єврейського народу”, – наголосив Замір Ісаєв.
До нього приєдналися багато інших лідерів єврейських громад і громадські діячі.
У результаті, за неофіційною інформацією, Ізраїль призупинив процес визнання “геноциду” вірмен, взявши до уваги жорстку позицію Баку та можливі наслідки для двосторонніх відносин.
Азербайджан домігся результату не за допомогою ультиматуму, а завдяки поєднанню дипломатичного тиску, стійких союзів і власної політичної ваги. Саме так діє middle power – не диктує умови всьому світу, але змушує враховувати свою позицію там, де зачеплені її ключові інтереси. Історія з ізраїльською резолюцією показала, що Баку дедалі впевненіше опановує цю роль.