Кілька причин, через які військовослужбовці ухвалюють рішення щодо самовільного залишення частини, вважаються основними.
Психологічні фактори, конфліктні ситуації з командирами підрозділів, грошове і речове забезпечення. Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив Іван Горин, начальник штабу окремого батальйону резерву 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ.
Він наголосив на тому, що на вчинення СЗЧ також впливає чинник сім’ї, коли військовослужбовець не має можливості перебувати зі своїми рідними, що важко психологічно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На межі вибуху: чому скандали навколо ТЦК та розкол у владі загрожують фронту
“Впливають страх, загроза життю, інстинкт самозбереження, постійний бойовий стрес, психологічна втома, вигорання від несення військової служби. Одним із чинників СЗЧ є конфліктні ситуації з командиром підрозділу. Наприклад, через ненадання військовослужбовцю відпустки, можливості пролікуватись, якщо є підстави, та пройти ВЛК”, – зазначив Горин.
Окрім того, на такий вчинок мають вплив причини, пов’язані із грошовим чи речовим забезпеченням, як-от неотримання належних коштів у повному обсязі.
“СЗЧ – самовільне залишення військової частини або місця служби без дозволу командира. Це також нез’явлення вчасно на військову службу після законних підстав, тобто відпустки, лікування, відрядження… Окрім СЗЧ, є також дезертирство, яке передбачає намір ухилитися від служби без повернення. І це тяжчий злочин. СЗЧ – це тимчасова відсутність без наміру назавжди залишити службу. Натомість дезертирство – повна втеча з метою ухилитися від армії назавжди”, – зауважив капітан.