Атаки РФ на складську інфраструктуру створюють окрему проблему для виробників і торгівельних мереж.
Йдеться не лише про фізичне знищення об’єктів, а й про питання того, хто та в якій частині має рахувати завдані збитки. Універсальної формули для цього бути не може, вважають у Мінагрополітики, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.
“Збитки від знищення складської інфраструктури внаслідок російських атак мають розподілятися між виробниками та ритейлерами за індивідуальним і справедливим підходом. Застосовувати єдину модель для всіх випадків неправильно. Має бути індивідуальний, справедливий підхід до розподілу збитків. Це не може бути лінійна модель. Це не може бути 100%, не може бути 50% на 50%, тому що в різних видах продуктів різна частка собівартості та прибутковості, яка закладалася на кожному з ланцюгів постачання”, – заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Міністр вважає недоцільним автоматично встановлювати пропорцію 50/50 або покладати на одну зі сторін 100% збитків. Він зазначив, що в кожному конкретному випадку потрібно враховувати постачальника, торгівельну мережу, сегмент продукції та особливості логістики.
Значення матиме етап, на якому продукція передається між учасниками ланцюга постачання. Пропонується враховувати частку прибутку та маржу конкретного виду продукції.
Водночас Мінагрополітики не має доступу до двосторонніх господарських договорів між виробниками та постачальниками.
“Відповідні законодавчі зміни можуть бути врегульовані окремим законопроєктом. Документ уже пройшов перше читання у профільному парламентському комітеті, а Мінагрополітики системно виступає за його підтримку та працює над відповідними уточненнями. Поки що одним із механізмів фіксації завданої шкоди залишається реєстрація збитків у міжнародному Реєстрі збитків, завданих агресією РФ проти України. Наразі інструмент – це фіксація і реєстрація у міжнародному реєстрі збитків. Його ціль – зафіксувати й потім відповідні збитки тим чи іншим способом покрити”, – зазначив міністр.
Висоцький назвав довгостроковим рішенням проблему компенсації збитків національну систему страхування воєнних ризиків. Над її запуском працює Міністерство економіки.
Страхування, за задумом, дозволить покривати завдані війною збитки без необхідності щоразу визначати, хто саме з учасників ланцюга постачання має їх компенсувати.