За кілька годин після зустрічі у Парижі з президентом України Володимиром Зеленським президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн уже була у Києві. Офіційним приводом став День нашої державності. Але раптова поява керівниці ЄС такого рангу в розпал кадрових консультацій щодо нового уряду свідчить про наростання напруги та гострий брак часу.
Що це означає – розбиралася UKR24.info.
Західнобалканський десант: поспіх, який говорить сам за себе
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибула з неанонсованим візитом до нас не одна, а в компанії лідерів країн Південно-Східної Європи.
Разом із нею приїхали: президентка Молдови Мая Санду, президент Румунії Нікушор Дан, президент Албанії Байрам Беґай, президент Сербії Александар Вучич, прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, прем’єр-міністр Словенії Янез Янша, міністр закордонних справ Македонії Нікола Дімітров, віцепрем’єр-міністр із міжнародних відносин та міністр закордонних справ Чорногорії Ервін Ібрагімович.
Гості представляли Східний фланг НАТО та колишній соцтабір
Частина з них, як і Урсула фон дер Ляєн, щойно бачилися з українським президентом у Парижі. Навіщо ж знадобився такий поспіх із повторною зустріччю в Києві?
Удар у першу чергу: Східний фланг готується до гіршого
По-перше, гості представляли Східний фланг НАТО та колишній соцтабір – буферну зону між СРСР та Західною Європою. Саме по цих країнах буде завдано перших ударів, якщо Росія зважиться на пряму війну проти Європи.
По-друге, на саміті “Коаліції добровольців” ухвалили рішення, які безпосередньо стосуються Східної Європи. Тому з лідерами країн, які були відсутні в Парижі, провели термінові переговори. Доказом цього є повідомлення про раніше не анонсований саміт “Україна – Південно-Східна Європа”.
На саміті йшлося про “спільну роботу для зміцнення Європи, багатосторонню взаємодію та посилення співпраці у сфері безпеки й оборони”, як повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Ключем до розуміння ситуації, як не дивно, може бути репліка речника Кремля Дмитра Пєскова: Росія жодних послань Зеленському через Вучича не передавала.
Російське “вікно можливостей” та дефіцит снарядів
Послань, можливо, й ні, а от сигнали передавати могли. Президент Сербії Александар Вучич збирається у відставку у вересні, а сама його країна вважається зброярнею регіону завдяки потужностям із виробництва боєприпасів, які надходили до України через треті країни. Хоча саме 15 липня Україна отримала велику партію боєприпасів від німецьких заводів, проблема порожніх арсеналів раптово загострилася. І не лише для Києва.
Росія отримує від США сигнали про готовність продовжити посередництво щодо України
Росія отримує від США сигнали про готовність продовжити посередництво щодо України “після того, як стануть вільнішими від своїх проблем”, заявив 15 липня Пєсков. У Сенаті США справді вже пом’якшили проєкт про “пекельні санкції” проти РФ, а Дональд Трамп зосередився на протистоянні з Іраном. Тож для Путіна відкривається тимчасове “вікно” для масштабної атаки.
Ця версія пояснює терміновість візиту європейських гостей: якщо в Києві дізналися про загрози, які ще не були очевидними в Парижі, діяти доводиться надшвидко.
Кабмін під прицілом оборонного замовлення
На користь цієї версії свідчить і акцент у промові Володимира Зеленського на виробництві дронів (заявив про спроможність виготовляти 5 млн одиниць на рік). Також 15 липня в Києві підписали дві угоди з ЄС: про доступ українських компаній до європейських оборонних програм та про новий грант на 300 млн (з яких 260 млн підуть на розширення українських виробничих потужностей). Про це повідомив т. в. о. міністра оборони України Михайло Федоров.
Нині склад Кабміну змінюється вже вдвадцятьдруге за історію незалежності, але вперше “головна інтрига і головне питання не в тому, хто буде новим очільником уряду, а хто буде міністром оборони. І пов’язане це не лише з умовами війни”, як звернув увагу український політолог Володимир Фесенко.
Кадрова інтрига навколо Михайла Федорова має вирішитися після засідання фракції “Слуга народу”. Але під впливом сигналів із Вашингтона все може змінитися за лічені години. Саме тому Урсула фон дер Ляєн пообіцяла Україні нову угоду щодо виробництва безпілотників. Можливо, в обмін на структурну реформу Міноборони, яку Федоров уже почав упроваджувати?
Захід вимагає прозорості в обмін на мільярди
Міністерство оборони зараз нагадує конфедерацію різних закритих систем, як пояснив голова Центру безпекових досліджень “Сенс” Вадим Черниш. Крім того, Мінстратегпром також підзвітний Міноборони. Через це міністр часто не має реального впливу на окремих посадовців, заступників чи керівників підприємств.
Три попередні очільники Міноборони нічого не змінили
“Тому три попередні очільники Міноборони нічого не змінили. Для наведення ладу міністру оборони давати повноваження для цього. Якби було наведено лад, ми могли би, за моїми підрахунками, економити до 20% відсотків держбюджету”, – наголосив експерт.
Черниш навів приклад дронів, які часто потрапляють на передову застарілими, через що бійцям доводиться переробляти їх власноруч.
Якщо Європа вкладає гроші у виробництво зброї всередині України, структура оборонного відомства має стати абсолютно прозорою та ефективною. Схоже, саме це питання стало головним на переговорах Зеленського з європейськими гостями.
Часу обмаль: Європа готується до осіннього загострення
Нову хвилю російського наступу в Європі очікують уже восени. Черниш вважає, що мобілізацію в РФ Володимир Путін оголосить одразу після виборів. Далі знадобиться час на доставку новобранців та їхнє навчання терміном від двох тижнів.
Брюссель дозволив Україні закуповувати китайські комплектуючі для дронів
“Думаю, вони набиратимуть максимум 250 тисяч бійців і в основному з акцентом на копіюванні наших підходів: Сили безпілотних систем, роботизовані платформи, технічні засоби ураження. Я не бачу, як ми зараз готуємося до відповіді”, – вважає він.
Занепокоєння Європи є настільки глибоким, що, за даними Financial Times, Брюссель дозволив Україні закуповувати китайські комплектуючі для дронів за рахунок першого траншу кредиту на 90 млрд.
“Ми маємо бути готові до того, шо росіяни наростять таку складову, як і ми… І ми поки що програємо у балістиці”, – застеріг Черниш.