Гучне протистояння навколо керівництва Збройних Сил України та Міністерства оборони поставило президентську вертикаль перед складним вибором. Будь-які рішення, які зараз ухвалить Володимир Зеленський, здатні лише на певний час пригасити політичну пожежу, адже кадровий конфлікт зачепив глибокі пласти системних проблем.
Як може розвиватися ситуація далі та які ризики несе кожен із варіантів – розбиралася UKR24.info
Сценарій 1: Заміна Головкома ЗСУ та пастка “слабкості перед вулицею”
Відставка Олександра Сирського здається найочікуванішим кроком, проте Володимир Зеленський свідомо дав Головнокомандувачу шанс утриматися на посаді. І для цього є вагомі підстави. Якщо винести за дужки взаємні звинувачення у корупційних схемах, якими обмінялися сторони конфлікту, зараз для України вкрай несприятливий час для будь-яких ротацій у вищому командуванні ЗСУ.
Коли на рівні країн G7, НАТО чи ЄС обговорюється масштабна підтримка нашої армії як “щита Європи”, всі фінансові кошти та довгострокові плани розвитку верстаються під конкретний концепт і під конкретного Головкома. Наразі – під Олександра Сирського, з яким президент перебуває у міцній зв’язці. Будь-яка ротація, навіть найуспішніша, потребує тривалих погоджень із міжнародними партнерами.
Аргумент “цього вимагають люди на мітингах” у світовій дипломатії не працює
А головне – партнерам доведеться пояснювати, чому це сталося. Аргумент “цього вимагають люди на мітингах” у світовій дипломатії не працює. Якщо керівництво країни у стані повномасштабної війни змінює військових командирів під тиском вулиці – це сприймається як вияв слабкості влади. І виникає логічне запитання: чого вулиця зажадає завтра?
Водночас у медіа та соцмережах активно натякають, нібито заміна Сирського є прихованою вимогою самих західних партнерів. Проте цю версію спростовує відсутність готової та заздалегідь погодженої кандидатури йому на заміну. Тому наразі Зеленський активував тактику маневрування, намагаючись виграти час. Формально знімати Головкома він не боїться, адже раніше вже йшов на заміну Валерія Залужного. Але зараз додається реальний острах: знявши наступника Залужного під тиском протестів, президент продемонструє власну уразливість.
Сценарій 2: Федоров як “віцеголовком” та створення взаємного стримування
Поява нової посади під ексміністра оборони Михайла Федорова – яку б офіційну назву вона не мала – буде лише тимчасовим рішенням, і сам Федоров це чудово усвідомлює. Очоливши технологічний та інноваційний напрямок в армії, він фактично отримає можливість контролювати дії Сирського.
Проте для Банкової такий розклад теж зручний: замість одного потенційного “цапа-відбувайла” Офіс президента отримує одразу двох, що дозволить жорсткіше маніпулювати обома. Наприклад, у разі чергових невдач чи успіхів на фронті Офіс президента зможе грати на контрастах. Будь-яку поразку чи перемогу можна буде пояснити тим, чи забезпечив Федоров армію зброєю та дронами, або навпаки – чи зміг Сирський ефективно застосувати надані технології.
У результаті і Головнокомандувач, і технологічний керманич потраплять у повну залежність від Офіса президента та уряду. Це позбавить їх можливості об’єднатися і сформувати у військовому середовищі так звану “піксельну опозицію”.
Сценарій 3: Велика зачистка та ризик занурення армії у політику
Варіант “звільнити всіх” і призначити на ключові посади абсолютно нових, незаангажованих людей експерти чомусь майже не розглядають. Хоча саме він міг би швидко заспокоїти суспільні пристрасті та нейтралізувати загрозу деструктивної діяльності російських агентів як у тилу, так і у війську.
Федоров та Сирський вже фактично трансформувалися у повноцінні політичні фігури
Михайло Федоров та Олександр Сирський вже фактично трансформувалися у повноцінні політичні фігури. Якщо чинний Головком залишиться на посаді, а ексміністр оборони отримає нове крісло у безпековому секторі, розкол в армії лише поглибиться, бо кожен із “таборів” матиме свого публічного лідера. Збройні Сили почнуть політизуватися стрімкими темпами, що неминуче призведе до масового походу військових у владу.
Ідеальним інструментом для балансування ситуації були б вибори, але в найближчі місяці в умовах війни вони нереальні. Тому будь-яке піврішення Зеленського із нинішньою обоймою кадрів лише тимчасово зніме напругу.
Військові завжди йдуть у політику тоді, коли цивільна влада починає заважати армії виконувати її прямі обов’язки. Не виключено, що Олександр Сирський у разі відставки вирішить піти в політику навалом проти Федорова. Для цього йому достатньо написати заяву, яка може з’явитися в будь-який момент.